Модуль № 10

Фасилітація
Термін «фасилітація» походить  від  англійського  дієслова «facilitate» – «полегшувати,  сприяти, допомагати,  просувати». У  психолого-педагогічну теорію і практику термін «фасилітація» ввів американський психотерапевт і педагог  К.Роджерс. Феномен фасилітації розглядали  у  своїх  роботах А.  Адлер,  Л.С.  Виготський,  А.  Маслоу, B.C. Соловйов, В. Франкл, Е. Фромм та інші. 
Під фасилітацією навчання К. Роджерс розуміє тип навчання, при якому педагог-фасилітатор, займаючи партнерську позицію, сприяє розвитку учня і може сам навчитися жити. З одного боку особистість формується завдяки впливу освіти, а з іншого, особистість, яка розвивається,  впливає наосвітні структури і сприяє їх вдосконаленню та гнучкості. 
В Україні до широкого вжитку термін «фасилітація» увійшов  тільки  в останнє  десятиріччя XXI століття.  Інтерес  українських  науковців  і  педагогічних працівників  до  досліджуваного  феномену пояснюється  тим,  що  при гуманістичному підході до освіти робиться акцент на здоровому соціальному і особистісному розвитку і надається менше значення результату (С.С.Світашев(2002),В.Кремень (2003), Т. М. Сорочан (2004)).
У  вітчизняних  наукових  працях  з  психології  феномен  фасилітації розглядається П. Лушиним (2003),О.  Кондрашихіною (2004), І.Авдєєвим (2005), М. Казанжи (2006) 
Використано матеріал: 
Бочкарьова Н. С. Розвиток гуманістичних ідей Карла Роджерса в сучасній педагогічній думці України